- овочі
- zarzavat, sebze
Українсько-турецький словник. 2009.
овочі
Look at other dictionaries:
овочівництво — [овоч іўни/цтво] ва, м. (на) в і … Орфоепічний словник української мови
овочівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
овочівництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
овочівницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
овочівник — а/, ч. Той, хто вирощує овочі … Український тлумачний словник
овочівництво — а, с. 1) Вирощування овочів як галузь сільського господарства. 2) Наука, що вивчає біологію овочевих рослин та прийоми їх вирощування … Український тлумачний словник
овочівниця — і. Жін. до овочівник … Український тлумачний словник
овочівницький — а, е. Стос. до овочівництва … Український тлумачний словник
овоч — заст. о/вощ, у, ч. і рідко ж. 1) тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. 2) тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. 3) ч. і ж.,… … Український тлумачний словник
овоч — іменник чоловічого роду частіше вживається у множині … Орфографічний словник української мови
овоч — воча, ч. Пт. Фрукт; плоди садових дерев та кущів … Словник лемківскої говірки
